Європа готується до можливої агресії Росії, але готовність громадян воювати падає
Розвідки країн НАТО попереджають про зростання ризику російських провокацій та гібридних ударів. Альянс посилює східний фланг і цивільну готовність, тоді як соцопитування фіксують зниження готовності європейців брати до рук зброю.
Розвідувальні дані європейських країн свідчать, що Москва планує гібридні удари проти держав, які підтримують Україну. Про це повідомляє «Українська правда», посилаючись на аналіз останніх подій та соцопитувань. Росія регулярно випробовує Європу на міцність, влаштовуючи провокації. Зокрема, 30 липня ракета Х-101 впала на території Польщі в Люблінському воєводстві. А в ніч на 15 вересня у Литві винищувачі НАТО вперше збили дрон, який летів із Білорусі та міг нести вибухівку. Крім того, 21 вересня Росія запровадила десятиденну комендантську годину та суворі обмеження у двох прикордонних районах поблизу Естонії.
На тлі ймовірного загострення 25 серпня відбувся візит глави ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. За даними Politico, очільник американської розвідки застеріг Росію від атак на країни НАТО, наголошуючи на наслідках для агресора. Востаннє глава ЦРУ відвідував Москву напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, тоді він також намагався відмовити Кремль від нападу.
У Європі триває підготовка до різних сценаріїв, причому не лише на рівні армій. Держави посилюють протиповітряну оборону, захищають критичну інфраструктуру, готують цивільні служби та збільшують військову присутність у регіонах. 17 червня 2026 року в НАТО заявили про посилення східного флангу Альянсу, зокрема про збільшення військової присутності, патрулювання повітряного простору завдяки об'єднаній системі ППО, вдосконалення захисту критичної підводної інфраструктури та посилення захисту в кіберпросторі й космосі.
Спецслужби ще трьох країн НАТО — Чехії, Латвії та Швеції — також прогнозували посилення провокацій з боку Росії. Вони припускають, що напад на країни Альянсу або операції під чужим прапором можуть статися вже найближчими місяцями, а не роками. Відтак НАТО вперше оприлюднило нові вимоги до цивільної готовності. Держави мають забезпечити роботу енергетики, водопостачання, охорони здоров'я, транспорту та зв'язку так, щоб атаки не могли зруйнувати галузь. Альянс також вимагає пропрацьовані плани швидкого ремонту пошкодженої інфраструктури.
«Я знаю, що завжди знайдуться люди, які скажуть вам: о, якби ви тільки сіли за стіл переговорів із Путіним і зробили те й це… Це довгострокова проблема. Це загроза. Ми не можемо бути наївними», — сказав генсек НАТО Марк Рютте. Водночас в Альянсі наголошують, що не вважають напад неминучим і сподіваються запобігти йому.
Тим часом Євросоюз готує нову стратегію безпеки, яка доповнить статтю 4 НАТО. Вона передбачає, що держава-член Альянсу може вимагати проведення консультацій зі союзниками, якщо над нею нависає загроза. «Я вважаю, що настав час для власної "статті 4" Європи — або Протоколу безпеки в надзвичайних ситуаціях. У разі його активації однією державою-членом, усі інші збиралися б, щоб координувати європейську відповідь. Щоб стримати подальшу ескалацію та мінімізувати наслідки», — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Європейські країни посилюють захист у вразливих сферах. Франція: президент Еммануель Макрон доручив уряду підготувати план захисту критично важливої інфраструктури від російських атак, зокрема чутливих об'єктів оборонної промисловості. Німеччина: влада наказала обстежити та підготувати лікарні до ймовірних викликів — з'ясовують, чи медична інфраструктура зможе працювати в умовах оборони. Латвія: президент Едгарс Рінкевичс наголошує на проблемі протиповітряної оборони всієї Європи, влада посилить східний кордон додатковими засобами ППО. Литва: влада посилює захист нової підстанції «Гізай» поблизу Калінінградської області Росії, там зведуть спеціальні конструкції, щоб вберегти трансформатори від ударів безпілотниками.
Попри активну підготовку, соцопитування показують негативну тенденцію щодо готовності громадян воювати. Опитування Gallup International, проведене у 45 країнах світу, засвідчило, що у 2014 році 61% опитаних були готові воювати за свою країну, а через десять років, у 2024-му, показник впав до 52%. Співдиректор програми міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі УП пояснив, що соціологічні дослідження є цінним інструментом, але вони мають ще більшу додаткову вартість, якщо є результат у динаміці. Саме у випадку з Gallup International видно тенденцію у розрізі 10 років, якій, за словами соціолога, точно можна довіряти.
Попри те, що кількість людей, готових воювати, стає все меншою, страх Європи перед війною лише зростає. Мельник зазначив, що ці фактори не є взаємопов'язаними. «Є фактор — відчуття війни. Можна це називати страхом, можна усвідомленням реалій, але немає прямого зв'язку між тим, що чим вища загроза і ймовірність війни, тим більше громадян будуть готовими стати на захист своєї країни», — сказав він. Звісно, позитивна відповідь під час опитування не означає, що людина точно візьме до рук зброю, коли така реальність настане. Дії можуть радикально відрізнятися, наголосили у Центрі Разумкова.
4
