Польща відмовиться від нових фінансових зобов’язань щодо України на саміті НАТО

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що Варшава на саміті НАТО, який відбудеться 7–8 липня в Анкарі, не братиме на себе нових фінансових зобов'язань щодо підтримки України. Свою позицію він обґрунтував тим, що Польща в мирний час несе основний тягар охорони східного кордону Європейського Союзу від загроз, тому заслуговує на особливе ставлення з боку союзників.

За словами Туска, він уже звернувся до віцепрем'єр-міністра та міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша, а також до міністра закордонних справ Радослава Сікорського з проханням чітко дотримуватися цієї позиції під час переговорів. Польщу на саміті представлятиме президент Кароль Навроцький. Туск наголосив, що зустріч в Анкарі «фінально вирішить» питання відповідальності Європи за власну обороноздатність та фінансування.

Рішення Варшави утриматися від нових зобов'язань прозвучало на тлі складних переговорів усередині НАТО щодо спільної заяви за підсумками саміту. За даними Bloomberg, союзники намагаються дійти згоди через розбіжності стосовно тривалості фінансової підтримки України та проєктів розширення паливних трубопроводів Альянсу до Східної Європи. Дипломатичні переговори в останні дні затягнулися, хоча спочатку здавалося, що лідери досягли консенсусу щодо короткого тексту заяви.

Одним із ключових спірних пунктів стало формулювання про терміни військової допомоги Україні. Італія намагалася пом'якшити зобов'язання в заяві щодо надання допомоги до кінця наступного року, аргументуючи це тим, що зазначення конкретного терміну заздалегідь виключало б можливість більш раннього укладення мирної угоди щодо війни Росії проти України. Джерела повідомили, що в проєкті заяви йшлося про надання Україні 70 млрд євро у 2026 та 2027 роках, що відображає попередню щорічну обіцянку НАТО у розмірі 40 млрд євро плюс 30 млрд євро щороку за рахунок позики від Європейського Союзу.

Водночас Варшава порушила питання фінансування розширення на схід мережі трубопроводів НАТО часів холодної війни, яка з'єднує військові об'єкти у Західній Європі. Польща має підтримку інших східноєвропейських країн, які сподівалися, що це питання буде вирішено ще на минулорічному саміті в Гаазі. Туреччина також домагається уваги та фінансування своїх власних планів розширення трубопровідної мережі в рамках програми НАТО з оновлення інфраструктури вартістю 28 млрд доларів, спрямованої на посилення паливної безпеки Альянсу.

Напруженість у переговорах зросла через підготовку до зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, який регулярно скаржиться, що країни НАТО не витрачають достатньо коштів на оборону, і скорочує американську військову присутність в Європі. Очікується, що в заяві за підсумками саміту також буде згадано про важливість збереження свободи судноплавства в Ормузькій протоці та про необхідність запобігання отриманню Іраном ядерної зброї. Росію, як і в торішній заяві, визнають довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці.

Раніше прем'єр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що на саміті НАТО планують оголосити про масштабну допомогу Україні, однак запевнив, що Братислава до неї не долучиться. Таким чином, позиція Польщі не є поодинокою — кілька країн Альянсу висловлюють застереження щодо нових фінансових зобов'язань, наполягаючи на врахуванні власних потреб у сфері безпеки та оборони.