Понад 80% молдован вважають країну неготовою до зовнішньої агресії, але вступ до НАТО підтримують лише 4%
Опитування в Молдові засвідчило, що понад 80% громадян не вірять у готовність країни до зовнішньої агресії, тоді як вступ до НАТО як спосіб забезпечити безпеку вважають правильним лише близько 4% респондентів.
Переважна більшість громадян Молдови не вважають свою країну готовою до зовнішньої агресії. Про це свідчать дані опитування, згідно з якими понад 80% респондентів дали саме таку відповідь. Водночас лише близько 4% опитаних назвали вступ до НАТО правильним рішенням для убезпечення держави.
Таким чином, у молдовському суспільстві фіксується помітний розрив між усвідомленням безпекових ризиків і підтримкою найбільш очевидного, з погляду багатьох міжнародних експертів, інструменту колективної оборони. Громадяни визнають уразливість країни перед потенційною зовнішньою загрозою, але не схильні пов'язувати її подолання з членством у Північноатлантичному альянсі.
Отримані цифри важливі для розуміння суспільних настроїв у Молдові, яка географічно розташована між Європейським Союзом і зоною російського впливу та регулярно опиняється в центрі дискусій про власну безпеку. Низький рівень підтримки НАТО може свідчити як про стійкість уявлень, сформованих у попередні десятиліття, так і про брак широкого публічного обговорення альтернативних моделей захисту.
Показово, що респонденти не висловилися за жоден чітко виражений безпековий варіант: більшість лише констатувала неготовність держави до агресії. Це залишає відкритим питання, які саме кроки — посилення власної армії, міжнародні гарантії, поглиблення співпраці з окремими партнерами чи нейтралітет — громадяни вважали б достатніми для захисту країни.
Для Кишинева такі результати є сигналом про складність будь-яких рішень у безпековій сфері. Навіть якщо влада намагатиметься активніше говорити про зовнішні загрози, суспільна підтримка конкретних механізмів реагування залишається вкрай обмеженою. Це означає, що дискусія про безпеку в Молдові, ймовірно, і надалі залишатиметься чутливою та політизованою.
Оприлюднені дані також вписуються в ширший регіональний контекст, де країни, які не є членами НАТО, шукають власний баланс між безпекою та внутрішньою стабільністю. Для Молдови, як і для сусідніх держав, ключовим залишається питання, чи здатен нинішній рівень обороноздатності та міжнародної підтримки стримати потенційну агресію без формального вступу до альянсу.
Результати опитування не містять даних про те, які саме загрози респонденти вважають найбільш імовірними та які країни чи сили вони розглядають як джерело небезпеки. Відсутні також уточнення щодо того, чи змінювалися ці настрої протягом останніх років і як вони співвідносяться з підтримкою європейської інтеграції.
Попри це, сам факт переважання думки про неготовність країни до зовнішньої агресії свідчить про те, що безпекова тема залишається однією з найчутливіших у молдовському суспільстві. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки влада зможе запропонувати зрозумілу стратегію захисту, яка не викликатиме відторгнення в більшості громадян.
6
