Уряд Франції до кінця жовтня представить заходи у відповідь на протести старшокласників
Прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню пообіцяв до кінця місяця представити заходи, які мають вирішити скарги старшокласників, озвучені під час масових протестів. Робота ведеться за п'ятьма напрямами змін у ліцеях, а заняття в школах призупинили до п'ятниці, щоб вислухати учнів.
Французький уряд до кінця жовтня представить перші рішення щодо змін у ліцеях, які мають відповісти на скарги старшокласників, озвучені під час масових протестів. Про це повідомив прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню. За його словами, влада вже працює над п'ятьма напрямами реформування середньої освіти, і перші конкретні кроки мають бути представлені вже цього місяця.
Протести старшокласників останніми днями охопили країну. За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, у вівторок, 6 жовтня, під час акцій було затримано 488 осіб. Масштаб затримань засвідчує, наскільки гострою виявилася реакція учнів на ситуацію в ліцеях. Самі старшокласники наполягають, що їхні вимоги стосуються базових умов навчання, а не політичних гасел.
Щоб розрядити напругу, Лекорню оголосив про призупинення занять у школах від ранку середи і до п'ятниці. Цей крок має дати владі час вислухати старшокласників та їхніх представників. Прем'єр-міністр наголосив, що уряд налаштований на діалог і не має наміру ігнорувати причини протестів. Очікується, що протягом цього періоду відбудуться зустрічі з учнівськими організаціями та освітянами.
Ситуація у Франції перегукується з подіями в сусідній Бельгії, де студенти також вийшли на протести через проблеми в освіті. У бельгійському Льєжі сотні студентів протестують проти подорожчання навчання, переповнених аудиторій і труднощів із доступом до навчальних матеріалів. Місцеві медіа повідомляють про 107 затриманих за останні кілька днів, хоча влада наразі не підтвердила цю кількість. За даними агентства Belga, затримання пов'язують із пошкодженням майна та підпалами.
У Бельгії протести відбуваються на тлі червневих сутичок між протестувальниками та поліцією в Брюсселі через освітню реформу. Йдеться, зокрема, про підвищення плати за навчання для більшості студентів франкомовної спільноти Бельгії — з 835 до 1194 євро. В останні дні в соцмережах поширювалися відео з Льєжа, на яких видно розбите скло, пожежі та сотні переважно молодих протестувальників. На інших кадрах видно, як поліція перекриває дороги. Деякі студенти розповіли, що підтримують контакт із французькими старшокласниками, які влаштували масові акції протесту.
На плакатах учасників бельгійських акцій були гасла: «Це безлад, ми боремося за право, а не привілей» та «Я обрав освіту, а не „Голодні ігри“». Ці формулювання відображають спільне для двох країн відчуття, що освітні системи не встигають за потребами учнів і студентів.
У Франції влада поки що не оприлюднила деталей п'яти напрямів, за якими ведеться робота. Відомо лише, що перші рішення мають з'явитися до кінця жовтня. Для старшокласників важливо, щоб ці рішення були не декларативними, а стосувалися конкретних проблем, які вони порушували під час протестів. Якщо уряд не встигне або запропонує недостатні заходи, акції можуть відновитися з новою силою.
Призупинення занять до п'ятниці — тимчасовий захід, який не скасовує потреби у структурних змінах. Вислухати учнів означає не лише провести зустрічі, а й показати, що їхні аргументи враховано. Саме від цього залежатиме, чи вдасться уряду Себастьєна Лекорню знизити напругу в школах і чи не переростуть протести у тривалішу кризу.
4
