Президент Латвії попереджає: Європа відстає у дроновій війні та не готова відбити ракетний удар РФ
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Європа не встигає за блискавичним розвитком дронових технологій в Україні, а більшість країн НАТО не змогли б відбити масовану ракетну атаку Росії. Він закликав готуватися до гібридних загроз, саботажу та кібератак.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Європа суттєво відстає у сфері безпілотних технологій та протиповітряної оборони, а більшість країн НАТО наразі не змогли б відбити масовану ракетну атаку Росії у разі розширення конфлікту. Про це він сказав в інтерв'ю The Guardian, повідомляють європейські медіа.
За словами Рінкевичса, війна з використанням дронів в Україні розвивається «блискавично», і нинішні європейські підходи до підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність уже до середини наступного року. Він наголосив, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми.
«Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми», — сказав президент Латвії. Він додав, що ця ситуація стосується не лише Європи, а й самої України, яка вже кілька років протистоїть масштабним російським повітряним атакам. «І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми», — зазначив він.
Окремо Рінкевичс прокоментував ризик подальшої ескалації з боку Росії. Він заявив, що не очікує конвенційного військового вторгнення РФ до країн НАТО, однак закликав бути готовими до інших сценаріїв. За його словами, про перевірку готовності Європи свідчать акти саботажу, кібератаки, а також інциденти з дронами та ракетами.
«Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися», — наголосив президент Латвії.
Попередження Рінкевичса пролунало на тлі активізації гібридних дій Росії в Європі. Польща та Литва останнім часом попереджають про можливе посилення таких операцій. У Варшаві заявляли про активізацію російських спецслужб проти європейської інфраструктури, зокрема залізниці, мостів та прикордонних переходів. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск не виключав, що ескалація з боку РФ може поширитися на польську територію.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс та союзники мають однакову розвідувальну інформацію про можливі гібридні атаки Росії, зокрема про потенційну операцію «під чужим прапором». Водночас Литва повідомила про підготовку плану евакуації мешканців Вільнюса на випадок військової загрози чи масштабної кризи. Одним із можливих маршрутів має стати Польща, яку також розглядають як транзитний коридор для жителів країн Балтії.
Ситуацію ускладнює і те, що США попередили союзників про затримки з постачанням ключових видів озброєння на строк до п'яти років. За даними Bloomberg, Вашингтон відновлює власні запаси, які були вичерпані під час війни з Іраном. Низка європейських країн очікує, що поставки ключових ракетних систем та засобів протиповітряної оборони будуть відкладені. Німеччина зверталася до США з проханням прискорити поставку крилатих ракет великої дальності Tomahawk та наземних пускових установок Typhon, однак вичерпані запаси цієї зброї у США означають, що виробник навряд чи зможе виконати замовлення протягом найближчих п'яти років.
Таким чином, попередження президента Латвії відображає ширшу проблему: технології повітряної війни розвиваються швидше, ніж оборонні можливості НАТО, а залежність Європи від американських систем озброєння створює додаткові ризики в умовах затримок поставок. Рінкевичс фактично закликав європейські країни переглянути підходи до підготовки до повітряної війни та прискорити власні розробки у сфері дронів і протиракетної оборони.
