The Guardian: Польща не готова до конкуренції з українцями, які стали частиною її суспільства
Британське видання The Guardian проаналізувало погіршення відносин між Варшавою та Києвом. За даними видання, поляки проявляють короткозорість, відштовхуючи українців, які перестали бути лише біженцями і стали конкурентами на ринку праці та в бізнесі.
Польща проявляє недалекоглядність, відштовхуючи українців, попри те що після початку повномасштабного вторгнення РФ вона стала одним із головних союзників Києва. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian, який аналізує причини погіршення відносин між двома країнами.
На початку 2022 року польський уряд активно виступав за підтримку України на Заході, передавав зброю та фінансову допомогу, а українські лідери публічно дякували Варшаві. Це виглядало як початок нового етапу у відносинах двох держав, попри складну історію. Однак, як зазначає видання, «медовий місяць» виявився нетривалим.
Одним із показників зміни настроїв стало ставлення польського суспільства до українських біженців. Згідно з опитуванням польського центру CBOS, проведеним минулого місяця, 52% поляків виступають проти приймання країною українських біженців. У Польщі дедалі частіше лунають заяви про втому від підтримки Києва, а представники правих сил стверджують, що передача Україні значної кількості зброї нібито послабила власні оборонні можливості Польщі.
До цього додаються суперечки навколо історичної пам'яті. Чергове загострення сталося після того, як Володимир Зеленський назвав військову частину на честь Української повстанської армії, окремі учасники якої у 1943 році могли брати участь у вбивствах поляків. Польська сторона різко відреагувала на цей крок, а президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою можуть нагороджувати іноземців. У результаті обидві сторони не захотіли відступати, а відносини між Варшавою та Києвом фактично опинилися в стані замороження.
На думку автора матеріалу, одна з головних проблем полягає в тому, що Польща не до кінця усвідомила довгостроковий характер змін, спричинених війною. Українці, які спочатку жили у польських родинах, поступово почали орендувати або купувати власне житло, створювати бізнеси, формувати власну громаду та дедалі частіше конкурувати з місцевими мешканцями на ринку праці й у підприємництві. Цей процес означав, що українці перестали бути для польського суспільства лише людьми, яким необхідно надати допомогу.
Видання вважає такий розвиток природним і навіть позитивним, однак саме він змінив характер відносин. Співчуття та благодійність перестали бути основою взаємодії, оскільки українці почали будувати самостійне життя в Польщі. Для країни, яка після Другої світової війни залишалася переважно етнічно однорідною, така трансформація виявилася складною.
Зміни відбулися не лише серед українських біженців, а й на рівні самої України. Після 2022 року Україна поступово перетворилася з отримувача масштабної західної допомоги на країну, яка розвиває власні військові технології та експортує відповідний досвід. Українські лідери отримали безпосередній доступ до керівництва США та провідних країн Західної Європи, тому Києву вже не потрібен посередник або «адвокат» у Брюсселі, яким Польща традиційно намагалася себе бачити. Це створює додаткову напругу, заздрість та образу у відносинах.
The Guardian вважає, що Польща та Україна не змогли достатньо підготуватися до довгострокових наслідків війни. Зокрема, польська влада не підготувала суспільство до того, що значна частина українських біженців залишиться в країні та стане повноцінною частиною суспільства. Водночас Варшава не врахувала зростання політичних та економічних амбіцій України.
Автор прогнозує, що в найближчі роки Україна все більше інтегруватиметься в європейський простір, а українці — у європейські економіки. Це означатиме не лише співпрацю, а й конкуренцію. Українські компанії та працівники можуть конкурувати з французькими, німецькими та польськими, як свого часу польські компанії та громадяни конкурували на ринках Західної Європи. При цьому українські лідери дедалі частіше приїжджатимуть до Брюсселя, Парижа та Берліна вже не як прохачі допомоги, а як представники країни, яка вважає свій внесок у захист Європи підставою для рівноправного голосу.
Раніше повідомлялося, що більшість поляків пов'язують погіршення ставлення до українців із суперечками довкола історичної пам'яті та соціальними виплатами. Лише 7% поляків заявили, що ставлення до громадян України не змінилось. З початку повномасштабної війни Польща надала захист 1,73 млн українців, які були змушені виїхати через російське вторгнення.
