У Празі День Незалежності відзначили дзвоном із уламків російської зброї
Близько 60 людей зібралися біля костелу Найсвятішого Спасителя, де пролунав «Дзвін Свободи», а учасники розгорнули 30-метровий прапор України.
Ранок 24 серпня у центрі Праги почався для української громади зі звуку дзвона, в якому поєднали бронзу та метал російської зброї. На 35-ту річницю Незалежності України біля костелу Найсвятішого Спасителя пролунав «Дзвін Свободи» — уперше саме в межах відзначення українського національного свята.
На церемонію прийшли близько 60 людей. У дзвін задзвонили посол України в Чехії Василь Зварич і посол Нідерландів Міна Нур. Присутні заспівали гімни України та Чехії, а перед храмом розгорнули 30-метровий синьо-жовтий прапор.
Серед учасників була Вікторія «Руна» Ковбасюк — українська військовослужбовиця, яка приїхала до Чехії у відпустку і разом із командиром збирала допомогу для війська. Її присутність змінила тон події: поруч із дипломатами та представниками громади стояла людина, для якої війна залишається щоденною професійною реальністю.
Сам «Дзвін Свободи» теж безпосередньо пов’язаний із війною. Для його виготовлення використали метал із семикілограмового артилерійського снаряда та уламки ракети С-300. Їх привезли з України, а відливання виконала нідерландська Royal Eijsbouts. Дзвін має 69 сантиметрів у діаметрі та важить понад 220 кілограмів.
На його поверхні є написи трьома мовами — українською, чеською та нідерландською. Фраза «Стійте у свободі і не підкоряйтеся знову ярму рабства» відсилає до біблійного Послання до галатів. Три мови нагадують і про три країни, які були залучені до проєкту: Україну, Чехію та Нідерланди.
Ініціатива виникла за участі Посольства Нідерландів у Чехії та спілки Sanctus Castulus, що займається поверненням дзвонів до храмів. Українське посольство долучилося як партнер, а головним спонсором стала Huisman Czech Republic. У червні 2025 року дзвін урочисто передали академічній парафії костелу Найсвятішого Спасителя. У церемонії брали участь королева Нідерландів Максіма та президент Чехії Петр Павел.
У храму є своя причина, чому саме такий дар став особливим. Під час Першої світової війни один із його дзвонів реквізували, а метал використали для військових потреб. Через понад сто років історія отримала зворотний рух: матеріал сучасної зброї повернувся до храму вже у формі дзвона.
Ця історична деталь надає празькому дзвону особливого змісту. Йдеться не про абстрактну метафору миру, а про конкретний матеріал і конкретне місце. Храм, який колись утратив дзвін через потреби війни, тепер отримав новий дзвін, у якому воєнний метал змінив своє призначення.
Для української громади важливо й те, що дзвін не замкнений у минулому. Він з’явився тоді, коли війна Росії проти України триває. Тому його звук 24 серпня був не лише згадкою про попередні покоління, а й знаком для людей, які нині переживають розлуку з домом, служать у війську або підтримують близьких на фронті.
Три країни, задіяні у проєкті, були присутні не лише у дипломатичних протоколах. Нідерланди дали ливарню та одну з головних ініціатив. Чехія дала дзвону постійне місце в історичному центрі Праги. Україна дала матеріал, що зберігає сліди війни, і сенс, із яким цей дзвін прозвучав у День Незалежності.
Для частини учасників празька церемонія була насамперед днем зустрічі українців за кордоном. Для інших — жестом міжнародної підтримки. Обидва сенси зійшлися в одному звуці: 24 серпня над історичним центром Праги пролунав дзвін, зроблений із металу війни, тоді як поруч стояли українські військові, дипломати та родини з прапорами.
Після завершення церемонії дзвін залишився на своєму місці у празькому храмі. Його подальша історія вже не обмежується одним святом, але саме 35-та річниця Незалежності України дала йому новий публічний контекст — пам’ять про людей, які захищають державу, і про тих, хто підтримує їх за межами країни.
