Railsware розповіла, скільки витрачає на ШІ-інструменти та чому не рахує токени
IT-компанія Railsware використовує Claude у 95% випадків і обирає інструменти з фіксованою ціною, щоб не витрачати ресурси на підрахунок токенів. Про бюджети, улюблені сервіси та підхід до AI-витрат розповів Анатолій Євпак, Associate Director компанії.
IT-компанія Railsware використовує штучний інтелект як повсякденний робочий інструмент, а не як експеримент. Про це в інтерв’ю розповів Анатолій Євпак, Associate Director у Railsware. За його словами, 95% колег користуються Claude, а компанія свідомо обирає сервіси з фіксованою вартістю, щоб не витрачати час і ресурси на підрахунок токенів.
«Токени ми не рахуємо, натомість обираємо інструменти, де їх рахувати не потрібно», — пояснив Євпак. Такий підхід дозволяє команді зосередитися на роботі, а не на адмініструванні витрат. Railsware не розкриває точних сум, але наголошує, що бюджет на ШІ формується за тим самим принципом, що й витрати на хмарні сервіси чи корпоративний софт.
За словами представника компанії, популярність Claude зумовлена зручністю для щоденних завдань розробників. Водночас Railsware не прив’язується до одного постачальника: команда тестує різні рішення й обирає ті, що дають передбачувану цінність без складної токенної економіки. Це відрізняє підхід компанії від практики, коли бізнес намагається детально рахувати кожен запит до моделі.
Тема AI-витрат стає дедалі актуальнішою для IT-ринку. Раніше компанії переважно експериментували з чат-ботами, а тепер інтегрують ШІ в розробку, документообіг і комунікацію. Це ставить перед бізнесом питання: чи варто переводити ШІ в категорію регулярних операційних витрат і як саме їх контролювати. Railsware демонструє один із варіантів — обирати інструменти зі зрозумілою ціною та не будувати складну систему обліку токенів.
Такий підхід має практичні наслідки. По-перше, він спрощує бюджетування: замість змінних витрат на кожен запит компанія отримує фіксовану підписку. По-друге, зменшує ризик того, що команда почне економити на запитах на шкоду якості. По-третє, дозволяє швидше впроваджувати нові сервіси, не витрачаючи час на фінансовий аналіз кожного токена.
Водночас залишається відкритим питання, наскільки така модель масштабується. Якщо кількість користувачів і запитів зростатиме, фіксовані тарифи можуть стати дорожчими за гнучке API-ціноутворення. Утім, для Railsware ключовим є не абсолютна економія, а передбачуваність і простота. Компанія не прагне рахувати кожен токен, натомість інвестує в інструменти, які вже мають зрозумілу ціну.
Інтерв’ю також показує, що ШІ поступово стає частиною корпоративної культури. У Railsware ним користується переважна більшість співробітників, а не лише окремі ентузіасти. Це означає, що компанія вже пройшла етап пілотних проєктів і перейшла до системного використання. Для ринку це сигнал: попит на ШІ-сервіси формується не лише з боку технічних спеціалістів, а й з боку менеджменту, який шукає зрозумілі фінансові моделі.
На тлі активного розвитку ШІ-платформ, зокрема командних функцій ChatGPT, конкуренція між постачальниками зростатиме. Для бізнесу це означає більше вибору та можливість обирати інструменти під власні потреби. Railsware у цьому контексті демонструє прагматичний підхід: не гнатися за кожним токеном, а будувати робочий процес навколо сервісів, які вже довели свою ефективність.
6
