Українські безпілотники вивели з ладу майже половину нафтопереробних потужностей РФ — FT

Масштабна кампанія далекобійних ударів українських дронів та ракет призвела до найглибшої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. Як повідомляє Financial Times з посиланням на дані S&P Global Energy та супутникові знімки, українські атаки вивели з ладу понад 30 % фактичних потужностей із переробки нафти та понад 45 % номінальних. Це означає, що майже половина нафтопереробних потужностей країни-агресорки не працює або працює зі значними обмеженнями.

Ремонтні роботи на уражених об’єктах просуваються вкрай повільно. Заводи в Киришах, Туапсе, Самарі та Сизрані на момент проведення аналізу взагалі не переробляли нафту. За словами експертів, навіть після відновлення роботи підприємствам знадобиться понад рік, щоб повернутися до попереднього рівня продуктивності. Наслідки діп-страйків відчуваються ще багато тижнів, а подекуди й місяців, оскільки складність ушкоджень та нестача компонентів гальмують відновлення.

Ситуація в Росії може ще більше погіршитися, адже системи захисту від безпілотників не здатні ефективно відбивати масовані українські атаки. Останні відкриті дані свідчать, що з початку 2026 року російські нафтопереробні заводи щонайменше 194 рази потрапляли під удари Сил оборони України. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така динаміка свідчить про системне нарощування спроможностей української оборонної промисловості.

Керівник програми з питань Євразії Німецької ради із зовнішньої політики Штефан Майстер пояснив, що Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив суттєво збільшити виробництво далекобійних дронів і налагодити їхній масовий випуск. Це, своєю чергою, дало змогу завдавати точних ударів по стратегічних об’єктах нафтової інфраструктури в глибині російської території.

Напередодні Сили оборони України атакували один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, що входить до п’ятірки найпотужніших у країні-агресорці. Такі удари не лише підривають економічну базу Кремля, а й обмежують здатність російської армії забезпечувати себе пальним. Аналітики зазначають, що поєднання технологічного прогресу в сфері безпілотних літальних апаратів і систематичного планування ударів дозволяє Україні досягати результатів, які ще кілька років тому здавалися неможливими.

Паливна криза в Росії стала одним із найвідчутніших наслідків війни для її внутрішнього ринку. Ціни на бензин і дизельне паливо зростають, а уряд змушений запроваджувати обмеження на експорт нафтопродуктів, щоб стабілізувати ситуацію. Водночас західні санкції ускладнюють доступ до технологій і обладнання, необхідних для швидкого ремонту пошкоджених об’єктів. Усе це створює передумови для подальшого посилення тиску на російську економіку через військові засоби.

Українські дрони продовжують вражати цілі на десятках різних об’єктів, що свідчить про високий рівень координації та розвідки. За даними супутникового моніторингу, деякі заводи, які зазнали ударів ще на початку 2026 року, досі не відновили роботу. Це підтверджує, що Україна обрала стратегію виснаження російської нафтопереробної галузі, яка є ключовим джерелом фінансування військових дій.

Експерти прогнозують, що за збереження поточних темпів атак російська нафтопереробка може втратити ще значнішу частку потужностей протягом найближчих місяців. Це, своєю чергою, посилить тиск на Кремль і змусить його шукати додаткові ресурси для забезпечення внутрішнього ринку пальним, що в умовах війни стає дедалі складнішим завданням.