Масовані обстріли енергетики та дата-центрів змушують бізнес шукати резервні канали зв'язку
Після повернення масованих комбінованих атак на енергетику та інфраструктуру, зокрема дата-центри й вузли зв'язку, українські компанії та органи місцевого самоврядування терміново перевіряють готовність систем резервного живлення. Експерти радять заздалегідь підключати другого провайдера, робити резервні копії та враховувати кібербезпекові ризики.
Після повернення масованих комбінованих обстрілів енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури України питання безперебійного зв'язку для офісів, укриттів і критичних об'єктів знову стало одним із найнагальніших. За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, настільки масованої та комбінованої атаки не спостерігали від кінця минулого опалювального сезону. Органи місцевого самоврядування вже отримали доручення терміново перевірити готовність і завершити підключення систем резервного живлення для критичних об'єктів.
За останній тиждень російські удари пошкодили близько десятка дата-центрів. Датацентр «Омега Телеком» став восьмим київським об'єктом, який повідомив про пошкодження. Серед інших — майданчики інтернет-провайдерів UTELS і «Павутина», потужності MiroHost, а також «Датагруп», Cosmonova, DLine і «Парковий». Наслідки позначилися на роботі фіксованого інтернету: 23 вересня проблеми зі зв'язком виникли приблизно в 100 000 домогосподарств Києва та області, повідомило Міністерство цифрової трансформації. Після удару 26 вересня виникли перебої з мовленням «Ми — Україна+», «Армія TV», а на сайті «Суспільного» тимчасово не працювала частина відеоплеєрів. Пізніше проблеми з сигналом зафіксували телеканали «Перший», СТБ, 1+1 та «5 канал».
Масштаб наслідків залежить від типу пошкодженого обладнання в дата-центрі. Удар може вивести з ладу як окремий онлайн-сервіс, так і пошкодити мережеве обладнання, залишивши без інтернету абонентів провайдера, каже засновник платформи Telecomsvit Сергій Омельченко. Після атаки на «Павутину» без сервісу тимчасово залишилася майже половина мережі, повідомила компанія в Telegram-каналі. Того ж дня провайдер відновив роботу, задіявши резервне обладнання.
Попри масштабність ударів, вимкнути інтернет по всій країні складно, зазначає Омельченко. Причина — у розподіленій структурі мережі: провайдери використовують різні технічні майданчики, а система може переключитися на резервне обладнання або альтернативний маршрут. Тривалість перебоїв залежить від масштабу руйнувань і наявності резервів. Перемикання на резервні ресурси може займати секунди, тоді як за відсутності резерву або його знищення перенаправлення трафіку відбувається вручну і може тривати від годин до тижнів.
У перші години після пошкодження дата-центру зростають кібербезпекові ризики, каже радник голови правління Інституту дослідження кібервійни Сергій Демедюк. Серед них — фішинг: користувачі, які чекають на повідомлення від провайдера або дата-центру, можуть отримати підроблений запит на зміну DNS чи надання доступу інженеру. Ще один ризик — витік даних із пошкодженого обладнання. Сервери та диски, які вивозять із дата-центру після удару, можуть містити конфіденційну інформацію, тому дані на них мають бути зашифровані. Компанії в поспіху одночасно відновлюють зв'язок, маршрутизацію, сервери, DNS та доступи, що підвищує ризик помилки.
Для користувачів і бізнесу резервом може стати супутниковий інтернет на кшталт Starlink, але під час повітряних тривог на його роботу може впливати РЕБ, додає Омельченко. Він радить мати готівку, адже в разі перебоїв можуть виникнути проблеми з роботою платіжних терміналів і банкоматів. SIM-картка іншого мобільного оператора дозволить за потреби роздавати інтернет зі смартфона, хоча під час блекаутів мережеве навантаження зростає і якість інтернету погіршується.
Варто підключити другого фіксованого провайдера. «Якщо компанії використовують різні технічні майданчики, пошкодження обладнання одного провайдера не обов'язково зачепить іншого», — каже Омельченко. Підключатися треба заздалегідь, бо під час блекаутів черга може перевищувати 30 днів. Можна також домовитися із сусідами ділитися Wi-Fi, якщо у вас різні провайдери. Для безпеки варто створити окрему гостьову мережу з паролем і давати доступ лише людям, яким довіряєте.
Для бізнесу головне — незалежність резервної інфраструктури від основної. Другий провайдер має використовувати окремий маршрут, а резервне обладнання й критичні сервіси — бути розміщені на іншому майданчику. Варто робити регулярні резервні копії даних і сервісів та заздалегідь перевірити, чи можна швидко відновити роботу з них: розгорнути копію на іншому майданчику, виміряти час відновлення та оцінити можливу втрату даних. Сайти та бази даних можна розміщувати на серверах за кордоном, але саму мережу, яка з'єднує українських користувачів з інтернетом, перенести в іншу країну неможливо: її обладнання та кабелі фізично розташовані в Україні. Тому важливе обладнання потрібно розміщувати в укріплених приміщеннях.
6
