Україна посіла перше місце в Європі за кількістю кібератак у першій половині 2026 року
За даними звіту Microsoft, на українські організації та користувачів припало 4,8% усіх зафіксованих у світі кібератак. Найбільше атакують російські державні хакерські групи, а головною ціллю залишається державний сектор.
Україна посіла третє місце у світі та перше в Європі за кількістю кібератак у першій половині 2026 року. На українські організації та користувачів припало 4,8% усіх зафіксованих атак, більше — лише на США та Ізраїль. Про це йдеться у новому звіті Microsoft.
Найчастіше Україну атакують російські державні хакерські групи — сюди припало 14% їхньої зафіксованої активності. Для порівняння, торік Україна була п’ятою у світовому рейтингу та третьою серед європейських країн. Таким чином, за рік країна піднялася на дві сходинки у глобальному списку та очолила європейський.
Загалом у світі найбільше кібератак припало на державний сектор. Його частка зросла з 17% у 2025 році до 27% у 2026-му. Microsoft пояснює це тим, що державні установи зберігають великі обсяги даних і забезпечують роботу важливих сервісів та інфраструктури. Водночас помітно зросла кількість атак через фішинг: його частка серед зафіксованих вторгнень піднялася з 7% до 23%.
У понад половині випадків, коли зловмисники отримували доступ за допомогою справжніх облікових записів, вони намагалися викрасти додаткові дані для входу. Це свідчить про те, що навіть легітимні облікові записи стають інструментом для подальшого розширення атак.
Microsoft також попереджає про скорочення часу між виявленням нової вразливості та її використанням у реальних атаках. За прогнозом компанії, у 2026 році кількість публічно відомих вразливостей (CVE — Common Vulnerabilities and Exposures) може досягти 72 тисяч, що стане рекордним показником.
Окремою проблемою стає використання штучного інтелекту. Хакери застосовують ШІ, щоб швидше проводити атаки, а компаніям доводиться одночасно захищати власні ШІ-системи та контролювати доступ агентів до корпоративних даних. Це створює додатковий тиск на організації, які й без того змушені реагувати на дедалі більшу кількість вторгнень.
Зростання частки державного сектору серед цілей кібератак підтверджує, що урядові установи залишаються привабливою мішенню через концентрацію чутливих даних і критичних функцій. Водночас фішинг, частка якого зросла більш ніж утричі, демонструє, що зловмисники дедалі частіше покладаються на соціальну інженерію, а не лише на технічні вразливості.
Для України ці дані означають, що кіберзагроза залишається одним із ключових викликів безпеки. Попри те, що країна вже не вперше опиняється серед лідерів за кількістю атак, поточний звіт фіксує подальше зростання інтенсивності. Це вимагає посиленої уваги до захисту державних інформаційних систем, підвищення обізнаності користувачів і впровадження сучасних інструментів виявлення вторгнень.
3
